Преподобний Іосиф, ігумен Волоцький, чудотворець
Місяця жовтня на 18-й день
Преподобний Іосиф, в миру Іван Санін, походив з родини багатого вотчинника, власника села Язвище у Волоколамському князівстві.
У 20 років він постригся в Борівському монастирі і не бажаючи миритися з падінням дисципліни в чернечому середовищі, пішов з обітелі.
Іосиф відвідав кілька монастирів і не знайшовши ніде належного, на його думку, чернечого способу життя заснував 1479 в районі Волоколамська монастир, де ввів правила гуртожитку, які відрізнялися суворим аскетизмом та детальною регламентацією всіх сторін монастирського життя.
У 1507 Іосифо-Волоколамський монастир перейшов під патронат великого московського князя Василія III. Преподобний Іосиф вів непримиренну боротьбу з єрессю жидовствуючих, яка проникла у вище суспільство, а також виступав за усунення негараздів у монастирському житті і чернечому побуті. Зберігаючи особисто шанобливе ставлення до святого Ніла Сорського, він вів полеміку з ним і його послідовниками, представниками течії некористолюбців.
На Соборі 1503 року Іосиф Волоцький і іосифляни домоглися відхилення проєкту ліквідації монастирського землеволодіння, висунутого некористолюбцями.
У 1507 році преподобний Іосиф, переслідуваний князем Феодором Борисовичем, звернувся зі скаргою на нього безпосередньо до Московського митрополита святителя Симона і великого князя Василія Івановича, минаючи Новгородського владику. Новгородський архієпископ святитель Серапіон визнав це самоуправством і у квітні 1509 року відлучив від Церкви Йосифа.
З цього приводу в тому самому році зібрався Собор, який зняв з Йосифа заборону.
Святий преставився 9 вересня 1515 року. Йосиф Волоцький був канонізований в 1579 році. Мощі і вериги святого покояться в Успенському соборі Йосифо-Волоцького монастиря і доступні для поклоніння.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Иосифу, игумену Волоцкому, глас 5
Я́ко по́стников удобре́ние и отце́в красоту́,/ ми́лости пода́теля, разсужде́ния свети́льника,/ вси ве́рнии соше́дшеся восхва́лим,/ кро́тости учи́теля, и ересе́й посрами́теля,/ прему́драго Ио́сифа, Рускую звезду́,/ моля́щася Го́споду,// поми́ловатися душа́м на́шим.
Кондак преподобному Иосифу, игумену Волоцкому, глас 8
Жития́ треволне́ния и мяте́ж мирски́й,/ и стра́стная взыгра́ния в ничто́же вмени́в,/ пусты́нный граждани́н показа́лся еси́,/ мно́гих быв наста́вник, Ио́сифе преподо́бне,/ мона́хов собра́тель, и моле́бник ве́рен,/ чистоты́ рачи́тель.// Моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Молитва преподобному Иосифу, игумену Волоцкому
О, преблаже́нне и присносла́вне о́тче наш Ио́сифе! Ве́дуще твое́ ве́лие к Бо́гу дерзнове́ние и к твоему́ тве́рдому заступле́нию прибега́юще, в сокруше́нии се́рдца мо́лим тя: озари́ нас све́том дарова́нныя тебе́ благода́ти и моли́твами твои́ми помози́ нам бу́рное мо́ре жития́ сего́ преити́ безмяте́жно и приста́нища спасе́ния небла́зненно дости́гнути: порабоще́ни бо су́ще су́етными, и грехолюби́ви, и не́мощни е́же от обыше́дших нас зол возни́кнути, к кому́ прибе́гнем, а́ще не к тебе́, яви́вшему неоскудева́емое бога́тство ми́лости в земне́м житии́ твое́м? Ве́руем же, я́ко и по отше́ствии твое́м множа́йшее стяжа́л еси́ дарова́ние милосе́рдовати бе́дствующим. Те́мже у́бо, припа́дающе ны́не к цельбоно́сней ико́не твое́й, умиле́нно про́сим тя, свя́тче Бо́жий: сам искуше́н быв, помози́ и нам, искуша́емым; посто́м и бде́нием попра́вый си́лу де́монскую, и нас от нападе́ний вра́жиих защити́; препита́вый гла́дом погиба́ющих, и нам испроси́ у Го́спода изоби́лие плодо́в земны́х и вся я́же ко спасе́нию потре́бная; посрами́вый ерети́ческая мудрова́ния, Це́рковь Святу́ю от ересе́й и раско́лов, и смуще́ний моли́твами твои́ми огради́: да то́жде му́дрствуем вси, еди́нем се́рдцем сла́вяще Святу́ю, Единосу́щную, Животворя́щую и Неразде́льную Тро́ицу, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, во вся ве́ки. Ами́нь.
Тропaрь прпdбнагw їHсифа, глaсъ є7:
Ћкw п0стникwвъ ўдобрeніе и3 nтцє 1въ красотY, млcти подaтелz, разсуждeніz свэти1льника, вси2 вёрніи сошeдшесz восхвaлимъ, кр0тости ўчи1телz, и3 є3ресeй посрами1телz, премyдраго їHсифа, рyсскую ѕвэздY, молsщасz гDу, поми1ловатисz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:
ЖитіS треволнє1ніz, и3 мzтeжъ мірскjй, и3 стр†стнаz взыгр†ніz въ ничт0же вмэни1въ, пустhнный граждани1нъ показaлсz є3си2, мн0гихъ бhвъ настaвникъ їHсифе прпdбне: монaхwвъ собрaтель, и3 молeбникъ вёренъ, чистоты2 рачи1тель, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Ще в розробці
